Дошкільний   заклад -  перша  ланка,  яка  відкриває   перед  дитиною  світ   соціально  -  суспільного     життя.   Разом   із  родиною   він  бере  на   себе   функції  формування    особистості.  Вихователь  є   сполучною   ланкою   між  садком   та   родиною.  Він  виконує   і  навчальні,, і  виховні  функції.  Дитина здобуває  соціальний  досвід   постійно,  а  вихователь  має   постійно  насичувати  його   відповідним   змістом.  Уся  атмосфера  закладу-   поведінка   дорослих,  спілкування,  спільна  діяльність   дітей  -   мають   слугувати  реалізації    цієї  мети.   Завдання    педагогів    -  формувати   в  дітей  дійову   відкритість  до  світу  людей  як   потребу  особистості;прищеплювати    соціальні   навички   поведінки;   розвивати  усвідомлене  ставлення  дитини  до  себе  як   до вільної  самостійності  особистості,  рівної  з  іншими  людьми   як  членами  суспільства,  та  до  своїх   обов’язків,  що  визначаються  зв’язками  з   іншими    людьми;розвивати  інтерес  до  людей;  формувати  готовність  сприймати  інформацію   та   соціальний   досвід;  виховувати   у  дітей   співпереживання ,  співрадість,  бажання  пізнавати людей,   бажання  бути  добрими,  діяти  за   принципами  гуманізму,справедливості.         

 Починаючи з  молодшої  групи   формуємо  первинні  навички  соціалізації  у  грі  та  під  час     занять   з  логіки,  мовлення,  малювання,  музики,  гімнастики.   Педагоги    .    створюють  умови  для розкриття  особистості   в  процесі  взаємодії,  всіляко   підтримують   ідеї  дітей.  Педагог  привчає  дітей  чути  й  осмислювати  думку  іншого,, ввічливо  ставити   її під  сумнів  та   водночас  переконливо аргументувати  ту  чи  іншу  оцінку,  виходячи  з  власного  досвіду.   Дитина  вступає   на   шлях   саморозвитку,само сходження  над  собою,коли  вміє   розпізнавати  власні  емоції  і  керувати  ними,навчається   регулювати  свої   дії  та  вчинки,  відповідно  до   соціально  прийнятих   вимог  співжиття.    Особливої   уваги  педагога  потребує   розвиток  творчих   ігор   соціальної  тематики,  в  яких  дитина  відображає  своє  розуміння  соціуму,  взаємин  людей,дотримання   моральних  норм,  ставлення до   соціальних  обов’язків.   У  спілкуванні  педагога з  дітьми   народжуються   взаєморозуміння  та  довіра.

Для   успішної  соціалізації  особистості  дошкільника     будуємо виховний   процес  як   організацію  життєдіяльності  дитини ,  створення  виховного   розвивального   середовища,  в  якому  діти   активно  діють,  пізнають  світ,   спілкуються   з  дорослими  й   однолітками.   Дитячий  колектив  -  соціальне  середовище,  в  якому  діти  набувають  навичок  колективного   співжиття,  досвіду  самоствердження   в  колективній  діяльності,  відповідальності,  взаємодопомоги,  взаєморозуміння, вчаться  взаємодіяти  з  різними  людьми,  спілкуватися  між  собою.  Вихователь формує  партнерські стосунки  між  дітьми,  прагне,  щоб  кожна   дитина  почувалася  активним  учасником  спільної   справи,  а  особливо  розуміла  власну   значущість   у  досягненні  спільної  мети,  і  визнавала  таку  ж  значущість  своїх  друзів.  Так  формуються  доброзичливість,  взаємопідтримка,  дружні   взаємини,  відчуття  впевненості   у  собі  та  в  інших   людях.  Спільна  діяльність   зближує  дітей,  вирівнює їхні  стосунки,  непорозуміння,  вони  відчувають    радість  від  участі  в  спільних  ділах.   Соціальна  компетентність  дитини   здатна  проявити  доброту,  увагу,  турботу,  допомогу,  милосердя,  зрозуміти  особливості   однолітка,  дорослого  ,  їхні   інтереси,  емоційний  стан,  помітити  зміни  настрою,  усвідомити   в  міру  свого  віку і  те,  як   її  саму  сприймають   інші.