- Робіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас.

- Пам’ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості і плани.

- Чим з більшою кількістю дітей і дорослих, з якими дитина спілкуватиметься у дитячому садку, вона побудує стосунки, тим швидше вона звикне. Допоможіть їй у цьому. Познайомтесь з іншими батьками та дітьми. Відвідуйте разом з дитиною прогулянки у дитячому садку.

- Дорогою у дитячий садок обговоріть з дитиною, що на неї чекає. Дуже важливо, щоб розмови про дитячий садок супроводжувалися лишепозитивними емоціями. У Вас має бути спокійний голос і впевнена інтонація.

- Ніколи не лякайте дитину дитячим садком. Приблизно за тиждень першого відвідування дитячого садка попередьте дитину про це, щоб вона спокійно очікувала майбутню подію.

Прийоми, що полегшують дитині ранкові прощання

- Навчіться прощатися з дитиною швидко. Не затягуйте розставання. Інакше малюк відчує ваше занепокоєння і йому буде ще складніше заспокоїтися.

- Покладіть малюку до кишеньки яку-небудь пам’ятну річ, що нагадуватиме про вас, як сильно ви його любите.

- Ніколи не намагайтеся «вислизнути» непомітно від дитини, якщо хочете, щоб вона вам довіряла.

- Вигадайте забавний ритуал прощання й строго дотримуйтеся його, наприклад завжди цілуйте дитину в щічку, а потім ніжно потріться носиками або що-небудь подібне.

- Не намагайтеся підкупити дитину, щоб вона залишилася у дитячому садку за нову іграшку.

- Чітко дайте дитині зрозуміти, що хоч би які істерики вона влаштовувала, їй все одно доведеться йти до дитячого садка. Якщо ви хоч раз піддастеся дитині, надалі вам буде вже набагато складніше впоратися з її вередуваннями й слізьми.

Як не варто поводитися дорослим

Діти вчаться керувати своїми емоціями, взаємодіючи з іншими людьми. Вони спостерігають за тим, як дорослі справляються із своїми емоціями і беруть інформацію з того, як з ним поводяться в різних емоційних ситуаціях. З цього досвіду вони беруть корисні та шкідливі уроки. Коли дорослі ігнорують емоційні сигнали дітей, діти відчувають. Що вони і їх відчуття не мають значення для дорослих, або просто «неправильні».

Дорослі часто дозволяють собі неправильно поводитися-вони нав’язують, забороня- ють, не об’єктивно трактують дійсність, допускають раптові зміни у власній поведінці. Вони роблять це, наприклад щоб уникнути неприємної ситуації чи згладити її гостроту. Ефект у цьому зворотній. При цьому ситуація не просто не вирішується, а загострюється, і діти позбавляються можливості розуміти те, як можна було справитися із своїм станом. Щоб не порушити емоційного розвитку дітей, дорослі повинні використовувати такірекомендації:

1. Визнавайте наявність у дітей емоцій, не спростовуйте їх.

Іноді дорослі заперечують наявність у дітей почуттів, накладаючи заборону на емоції. Слова «Не бійся», «не можна сердитися», «даваймо, посміхнись», «чого тут плакати» - спростовують емоції. Іноді зменшують емоції дітей – нічого тут страшного немає», «нічого з тобою поганого не трапиться». Як правило, дорослі хочуть зробити як найкраще, але , нажаль, така реакція дорослих сигналізує дітям. Що їхні почуття неправильні, не приймаються дорослими. Що вони надходять неправильно.

Правильна стратегія в таких випадках – визнати почуття дитини і спробувати пояснити, чому потрібно робити так, а не інакше.